Верш Розныя два слупкі
Кожны гадзіннік мае свой час,
як чалавек – сваю праўду.
Вось мы чаму ў нашым жыцці
не бачым ні шчасця, ні гвалту.
Згублены розуму ніткі хвост,
кожны пры праўдзе сваёй.
Кожны гадзіннік кукуе сваё.
Хопіць… Не трэба больш… Стой!