Верш У крамы е шо хоч у Ані
Да но дойды к ёй – галяЛёд
Замэрзла хата, дід і Баба
Но поглядае во в гокно:
Чы ш прыдэ хоть якая самка
Да хоть открые мій замок?
Да, дорогыйі нашы Жабы,
І в нас е Бабыно радно:
Музея гондэ сосдавае
Якыйся прамо-ткы дурной.
А ты ходы звары мні кашы!
Ну, с супчыку да з молочКом:
А ек і как ва ў лаўк попасты,
Колы з надвору крэпость в жовч.
Вот ак, каная, замірзая,
ДімЯн і відае давно,
Шо ек ты сам дурный, як падлы,
То гэ і значыць, ты горшок.
Ну-да. Во так: і буквы над фсі б –
А мы но оп і пропуск. Коб
Работніц туткы завлікаты,
Шо росшыфруюць фсё в Катко.
Бо з Новым РокОМ гэ но ж водкы
Са всі влупыты да потом
Шэ ушчыпнуты неку ТёлКу п,
Шоп та купыла кожушок.
…да і, хі-хі, канешно, как жэ,
Мы вэсь осфоіф мікроСоф:
Шось пс3кнуф, Божэ, пажуРом –
І вон, х, з банана сок.
Ны лікВікДірВам стіль іной –
Попаф аш в охВіс-сёмк!
Ну, дэ ж быс ніданя стіхШохк
Забацаш вам пад ёлк.